http://poradumo.pp.ua

Online Журнал-Світ порад.
Головна сторінка

Саморобний макрооб'єктив

Саморобний макрооб'єктив


Макрофотографией зазвичай називають зйомку мініатюрних об'єктів у масштабі 1:1 або більше. Це найцікавіша область фотографії, що дозволяє побачити навколишній світ зовсім іншими очима - світ предметів і істот, яких ми в повсякденному житті зазвичай не помічаємо.

Професіонали і досвідчені любителі використовують для цієї мети дзеркальні фотокамери зі спеціальними макрообъективами. Крім спеціальних об'єктивів для зйомки з великим збільшенням дуже часто доводиться використовувати подовжувальні кільця, насадкові лінзи, розсувні хутра, додаткові зовнішні освітлювачі, штативи та інші досить дорогі аксесуари. Далеко не кожен аматор може собі дозволити таке дороге «хобі».

Однак не все так сумно. Зайнятися макрозйомкою можна навіть в тому випадку, якщо у вас є лише недорога цифровий компакт-камера. Щоб за допомогою такої камери можна було проводити фотографування з великими збільшеннями, її об'єктив треба оснастити зовнішньої насадковій лінзою. В якості високоякісної насадковій лінзи для камери «Canon PowerShot А 710» я використовував об'єктив «Геліос-44» легендарного вітчизняного плівкового фотоапарата «Зеніт» (фото 1). Для цього його не довелося навіть якось переробляти.

Саморобний макрооб'єктив


У 710-го «Canon» виявилося одне чудове гідність - своєрідний «байонет» на корпусі камери для кріплення «аксесуарів» з надевающимся на нього кільцем-заглушкою (фото 2). Ще більшим успіхом виявилося те, що зовнішній діаметр цієї заглушки збігся з внутрішнім діаметром переднього сасмного кільця на об'єктиві «Геліос-44» (для світлофільтрів, М52х075). Тому я просто вклеїв це кільце-кришку в оправу від старого світлофільтру (фото 3).

Саморобний макрооб'єктив


Крім оправи з вклеєним кільцем-заглушкою потрібно було зібрати разом (як показано на фото 3) ще кілька таких же оправ від світлофільтрів. Зібрані разом вони служать дистанційною втулкою проставкою для збільшення відстані між передньою лінзою зум об'єктива камери і передньою лінзою «Геліоса». Дистанційна втулка необхідна для того, щоб зум об'єктив не впирався при висуненні в передню лінзу «Геліоса» і не міг пошкодити її.

Саморобний макрооб'єктив


Збирається вся конструкція дуже просто. «Геліос-44» перевертаємо «задом наперед», нагвинчують на нього дистанційну втулку проставку з оправ світлофільтрів (фото 4) і защипуємо на байонете на корпусі камери (фото 5). При зйомці штатний об'єктив камери треба завжди встановлювати в положення максимального фокусної відстані - максимальний зум або режим телезйомки. Це дозволить уникнути віньєтування кадру.

Саморобний макрооб'єктив


При макрозйомці на природі практично завжди потрібне додаткове освітлення об'єкта. Для цього цілком можна використовувати вбудовану спалах фотоапарата, якщо виготовити найпростіший відбивач з картону і дзеркального скотчу, який кріпиться до компакту за допомогою штативной гайки (фото 6).

Саморобний макрооб'єктив

Саморобний макрооб'єктив


На фото 7 - макові зернятка. З цього знімку легко розрахувати збільшення, якого можна досягти таким способом - розміри одного зернятка складають приблизно 1х12 мм. Щоб зняти цей кадр, камера була встановлена на штатив для усунення вібрацій, оскільки зйомка «з рук» з таким збільшенням і на такій маленькій відстані до об'єкта скрутна (фото 8).

Саморобний макрооб'єктив


Джерело: Сам 3'2010
of your page -->

Популярні поради

загрузка...