http://poradumo.pp.ua

Online Журнал-Світ порад.
Головна сторінка
» » Вірші про осінь для дітей 6 7 років

Вірші про осінь для дітей 6 7 років

Вірші про осінь для дітей 6 7 років


Вірші про осінь, про бабине літо, вірші про осінню погоду, вірші про мінливої осінньої природи. Вірші для дитячих осінніх свят. Вірші для підготовчої групи дитячого саду.

Вірші про осінь для дітей


[b] Бабине літо [/b]
Після бур і дощів
Воротилось тепло.
По доріжці своєї
Бабине літо прийшло:
Обігріло поля,
Обсушило траву, -
Немов бачить земля
Світлий сон наяву.
Немає на небі сліду
Похмурої осені хмар,
Відігнав холоду
Яскравий ранковий промінь.
Сяє-гріє з небес
Сонця вогненний щит,
У багрянеющий ліс
За грибами манить.
Вийдеш у поле, луки -
Всюди вільний простір;
Наче вежі - стоги
Простяглися до гір
Як приємно, легко
На роздолля полів!
Високо-високо
Чути клич журавлів
Що за широчінь-глибина,
Що за тиша, що за вигляд!
За струною струна -
Павутина висить.
Повітря чисте, як кришталь,
Кожен звук дзвінок в ньому;
Золотиста даль
Голубіє колом
В сад увійдеш - весь в променях,
Сипле золота скарб;
І квіти в квітниках
Відцвітати не хочуть
А. Коринфський
* * *
[b] Осінь [/b]
Осінь на узліссі фарби розводила,
По листю тихенько пензлем проводила:
Пожовтів ліщина і зашарілися клени,
В пурпурі осінньому тільки дуб зелений.
Втішає осінь:
- Не шкодуйте літо!
Посміться - гай золотом одягнена!
3. Федоровська
* * *
[b] Осінь на дворі [/b]
Вже літо обсипається,
Вже осінь на дворі.
Вже зграї птахів скликаются
За лісом на зорі.
Наплакалася, намучилася
Осіння пора.
І плакатися скучила,
Йде з двору.
Настали дні холодні,
Всюди сніг і лід.
Шляхи застигли водні,
І лише співає хуртовина.
Замети тріпає білі,
Як покрівлею шелестить.
За сучки онемелие
Зачепиться, свистить.
Кричить, як відьма шалая,
І стогне тиша.
Моя хатинка мала
У лісі одна, одна.
К. Бальмонт
* * *
[b] Осінь в лісі [/b]
Осінь лісі кожен рік
Платить золотом за вхід.
Посміться на осику -
Вся одягнена в золото,
А сама лепече:
- Стину -
І тремтить від холоду.

А береза рада
Жовтого поряд:
- Ну і плаття!
Що за краса! -
Швидко листя розлетілися,
Настав мороз раптово.
І берізка шепоче:
- Зябну! -

Продірявилася і у дуба
Позолочена шуба.
Схаменувся дуб, та пізно
І шумить він:
- Мерзну! Мерзну! -
Обдурило золото -
Не врятувало від холоду.
А. Гонтар
* * *
[b] Коли гілки плачуть [/b]
Хмари кружляють,
Збираючись у зграї,
Вдалину біжить дорога,
Мокра, порожня,
І жовтіють листя
В похмурій алеї.
Небо все темніше,
А вона - світліше.
Що там шепочуть листя?
Підійдемо і запитаємо.
Листя відповідають:
"Осінь!
Осінь!
Осінь!"
Але приходить час
Падати листям жовтим,
Вистелені стежки
Коштовним шовком,
З гір сповзають хмари,
Птахів куди ховають,
Все сильніше гілки
Плачуть,
Плачуть,
Плачуть
В. Цекович
* * *
Ниви стиснуті, гаї голи,
Від води туман і сирість.
Колесом за сині гори
Сонце тихе скотилося.

Дрімає взритая дорога.
Їй сьогодні примечталось,
Зовсім трохи
Чекати зими сивий залишилося.

Ах, і сам я частіше дзвінкою
Побачив вчора в тумані:
Рудий місяць лошам
Запрягался в наші сани.
Єсенін С.
[b] Сторінки: [/b] 1 2 3 4 5 6 7 8
of your page -->

Популярні поради

загрузка...