http://poradumo.pp.ua

Online Журнал-Світ порад.
Головна сторінка
» » Рідка, солона вода на Марсі: опис, історія і факти

Рідка, солона вода на Марсі: опис, історія і факти

У міру вивчення космосу людей все більше інтригувала думка виявлення інопланетного життя. З розвитком технологій з'явилася можливість дослідження найближчих до Землі планет. Однією з них став Марс – четверта за рахунком планета в Сонячній системі, дивно схожа на Землю, але ніби давно віджила свій вік і вже охолола. Вічна мерзлота, непридатна для біологічних істот атмосфера, найсильніші пилові бурі – все це робить її недоступною для життя. Однак знайдена зовсім недавно вода на Марсі дає надію розглядати планету в якості другого будинку для людей в далекому майбутньому.


Загальна інформація

Марс має практично в два рази менший радіус, ніж у Землі (у середньому 6780 км), як і набагато меншу масу (всього 107 відсотка земної). Рух планети навколо Сонця здійснюється по еліптичній орбіті. Обертання планети навколо своєї осі відбувається за 24 години 39 хвилин, приблизно як і на Землі. А ось навколо Сонця Марс рухається набагато довше – більш 68698 доби за земними мірками. Фобос і Деймос – супутники Червоної планети невеликого розміру, що мають неправильну форму. До того як на Марсі знайшли воду, вчені стали задуматися про наявність там життя. Теоретично там могла бути життя ще задовго до появи її на Землі, але сталося щось таке, що знищило атмосферу і все живе на планеті.
Рідка, солона вода на Марсі: опис, історія і факти

Дослідження

Дослідженням планети займалися СРСР, США, Індія і Європейське космічне співтовариство починаючи з 1960 р. Докладні відомості і сенсаційні відкриття були зроблені завдяки працюючим там космічним апаратам і марсоходам «Марс», «Марінер», Curiosity, Opportunity, Spirit. Саме марсіанським зондах вдалося зробити нові фотографії з поверхні планети, досліджувати зразки грунту, зафіксувати наявність туману, льоду і води.


Найбільш чіткі фотографії Марса були зроблені "Хабблом" – найпотужнішим космічним телескопом.

Поверхня планети

Світлі ділянки поверхні Марса називають материками, а більш темні – морями. Останні дослідження показали, що на Марсі присутній сезонність. Розміри полярних шапок полюсів мінливі, в літній час стають менше, а в зимовий розростаються. Поверхня планети покривають ущелини, величезні розломи, глибокі кратери, які свідчать про сейсмічну і тектонічної активності. Планета має напрочуд рівна ландшафт. Більш високий рельєф на Південному півкулі дозволяє припустити, що в далекому минулому планета пережила істотне зіткнення з астероїдом, найсильніший удар. Можливо, саме це стає переломним кінцем періоду, коли на Марсі тече вода. Удар призвів до збільшення магнітного поля на Південному півкулі внаслідок перерозподілу ядерної маси Марса.
Рідка, солона вода на Марсі: опис, історія і факти

Дослідження ґрунту

Виявлений марсоходом Curiosity грунт в дослідницьких цілях піддали нагрівання, в процесі якого помітили испаряющуюся вологу. Після чого НАСА прийшло до приголомшливого відкриття, виявивши, що в кубічному метрі грунту міститься близько літра води. Представляючи, де на Марсі вода, ніхто і не припускав, що вона практично скрізь.
Деякі шари грунту сухі, але більшість ділянок достатньо зволожені і містять до 4% води в складі. Причому верхні шари більш вологі, а під ними знаходяться сухі шари. Незрозуміло, з якої причини волога, яка на Землі перебуває під грунтом, на Марсі міститься вгорі. Дослідження більш глибоких шарів ґрунту, здобутих шляхом буріння в районі печер, виявило сполуки карбонатів та інших мінералів із вмістом глини. Це дозволяє припускати, що рідка вода на Марсі також була у вигляді ґрунтових вод. Довгі гіллясті поглиблення на поверхні планети, сфотографовані з супутників, цілком можуть виявитися висохлими руслами глибоких річок. Вічна мерзлота перетворила всю воду в лід, під яким і зараз імовірно ховаються потоки води. Товстий шар льоду не дає їй замерзнути, дозволяючи потоків продовжувати поглиблювати річкові русла.
Рідка, солона вода на Марсі: опис, історія і факти

Атмосфера і радіація на планеті

Багатою киснем атмосферою не може похвалитися планета Марс. Вода у вигляді пари становить зовсім незначну в ній частина. Атмосфера розріджена, тому рівень радіації тут дуже високий. Вуглекислого газу міститься у складі атмосфери найбільше – понад 95%, розбавлене все це невеликою кількістю азоту і аргону. Середня температура на планеті дорівнює -50 °C, але може опускатися до -140 °C. Гіпотетично багато років тому клімат на Марсі був більш вологим і теплим, траплялися дощі.

Гіпотези та їх підтвердження

Можливість наявності рідини на Марсі з давніх часів хвилювала людство. Навіть не маючи спеціального обладнання, потужних телескопів, вчені почали висувати гіпотези про існування води на планеті задовго до відправлення першого супутника в космос. Ще в XIX столітті Джованні Скіапареллі дозволив собі стверджувати, що на Марсі вода є. Більше того, він стверджував, що на планеті існує безліч каналів, штучно створені розумними істотами. Він вважав, що, коли на Марсі тече вода, вона наповнює рукотворні канали, створені як зрошувальні системи для економії водних ресурсів.
Своєрідним підтвердженням припущення вченого стало виявлення на планеті рідини. Це перша умова наявності життя. Перша сходинка на шляху до можливого заселення планети людьми в далекому майбутньому. Виявлення води на Марсі стало справжнім проривом у дослідженні планети. Наступною важливою знахідкою, можливо, стане справжня органічна життя.
Рідка, солона вода на Марсі: опис, історія і факти

Солона вода на Марсі

Вперше про зміну сезонів на Марсі заговорили після виявлення білих шапок на полюсах, які то зменшувалися обсязі, то збільшувалися. У 2011 р. НАСА зробив сенсаційну заяву: були виявлені потоки води — перхлораты, які збігали зі схилів у районі Південного півкулі планети по стінках кратерів. Спектральні знімки Mars Rreconnaissance Orbiter (MRO) не залишали сумнівів у тому, що вода рухається. Вода тече навесні, утворюючи водяні потоки довжиною в сотні, а шириною близько п'яти метрів, а взимку пропадає. З іншого боку, звичайна вода відразу ж перетворилася б в лід під дією низьких температур на поверхні Марса. Існує теорія, що рідина солона, своєрідний розсіл на основі хлорного кислоти, який завдяки своїм складом не замерзає. Поки що вчені не знають напевно, що це за вода. Але якщо справді солона вода на Марсі є, то в ній можуть жити мікроорганізми, які люблять сіль, подібні до земних.

Туман над Червоною планетою

На заході поступово з'являється туман навколо поверхні планети. Це ще одне підтвердження того, що рідка вода на Марсі існує. Туман піднімається над остившім грунтом. У ньому містяться замерзлі льодові частинки, що випадають на грунт з туману під своєю вагою. Їх вдалося сфотографувати «Фенікс», направляючи вгору лазер. Деякі крижані частинки занурюються в грунт, таким чином забезпечуючи постійний обмін між атмосферою і поверхнею водою. Вночі туман стає більш глибоким, піднімається вище, з нього випадає більша кількість льодяних частинок. Інтенсивність і висота його також залежать від часу року.
Рідка, солона вода на Марсі: опис, історія і факти

Шторми та бурі на планеті

Ще до того, як на Марсі виявили воду, вчені припускали виникнення там запорошених бурь і штормів. Клімат на Червоній планеті завжди був сухим і холодним згідно з фактами і затвердженим раніше теорій. Побудована модель, що відображає марсіанські умови близько 35 млрд років тому показала існування раніше гігантського теплого озера. Пара, що піднімався від його поверхні, утворив хмару, з якої потім сипалися снігові пластівці. Це приводить до висновку, що на планеті можна спостерігати і снігові бурі. У 2015 р. марсохід Opportunity зробив панорамні знімки величезного пилового смерчу. Його побратим Spirit неодноразово робив подібні знімки і раніше. Але на цей раз смерч дійсно був неймовірно великого розміру, він приховав поверхню планети. Пориви вітру під час бур переносять пісок, пил і досягають швидкості до ста метрів в секунду.

Марсіанський океан

Зроблені ще в 70-х роках знімки, доводять, що на Марсі раніше був океан, який покривав значну частину Північної півкулі. Наявність заглиблень на поверхні свідчить про існування великих озер і річок. Дослідження з допомогою потужних радарів показало, що глибоко під товщами грунту заховані величезні льодовики. MRO дозволив виявити розкинулися на сотні кілометрів від північного полюса до екватора льодовики. Вода на Марсі у вигляді льоду знаходиться глибоко під підніжжям гірських утворень, всередині кратерів вулканів. Саме система глибоких каналів теоретично могла сформувати в далекому минулому океани. Самі канали, швидше за все, з'явилися внаслідок потоків лави, піску, каміння та ерозії льодовиків. Вулканічна активність привела до вироблення великого об'єму газів, що і стало причиною утворення величезних печер.
Рідка, солона вода на Марсі: опис, історія і факти

Питна вода на Марсі

Американські вчені висунули гіпотезу, що раніше на Марсі були величезні обсяги рідини, яку поступово поглинула система печер. Адже печери стали природними природним чином сформованими сховищами, можливо, навіть питної води, яка, швидше за все, знаходиться там і досі. У зразках грунту з планети Марс були виявлені мінерали, в тому числі і вуглець, необхідні для підтримки людського життя. Це дозволяє стверджувати, що на планеті була раніше питна вода. Наявність придатної для пиття рідини свідчить про те, що на Марсі були умови для розвитку життя, подібній до земної. З іншого боку, органічні мікроелементи могли потрапити на планету з космосу, з астероїдами, які часто стикаються з її поверхнею, про що говорить безліч кратерів. Тому впевнено сказати, що на Марсі знайшли воду, придатну для пиття, поки не можна. Загадку підземних печер ще належить розгадати, над нею ламають свої уми найкращі вчені світу. Але виявлення на фото провалів, дірок на поверхні Марса, які та могла піти колись вода, дозволяє припустити її наявність глибоко в печерах.
Рідка, солона вода на Марсі: опис, історія і факти

Можлива колонізація Марса?

Дослідження Червоної планети тривають. Напевно знайдеться ще безліч місць, де на Марсі вода, а можливо і біологічне життя у вигляді бактерій, існує. Щоб пошуки стали більш ефективними, було б непогано відправити на планету дослідницьку експедицію, але поки ця задумка знаходиться на стадії планування. Щоб долетіти до Марса, знадобиться трохи менше року. Космонавти будуть позбавлені зручностей, обмежені в русі, не зможуть помитися, а харчуватися їм доведеться одними консервами. Людина не може тривалий час перебувати в замкнутому просторі. Це загрожує безсонням, тривалою депресією і іншими нервовими розладами. Поки настільки тривало в космосі людина ще не був через небезпеку втрати м'язової, а також кісткової тканини під впливом штучно створеної гравітації. Максимальний період перебування космонавта на борту МКС дорівнює півроку. Перші колонізатори не зможуть мати дітей, дія радіації згубно впливає на склад сперми. Також радіація не дозволить перебувати на поверхні без скафандра, може стати винуватцем розвитку невідомих земній науці захворювань. Хоч теоретично колонізація планети і можлива, але для того щоб здійснити перші кроки в напрямку досягнення мети, необхідні тривалі дослідження планети, розробка новітнього устаткування для успішного перельоту на неї і дієвих способів обійти руйнівний вплив Марса на людину.
of your page -->

Популярні поради

загрузка...