http://poradumo.pp.ua

Online Журнал-Світ порад.
Головна сторінка
» » Гриценко Анатолій Степанович: біографія та фото

Гриценко Анатолій Степанович: біографія та фото

Гриценко Анатолій Степанович (народився 25 жовтня 1957 року) є українським політиком, який вийшов на політичну арену в період президентства Віктора Ющенка як активний член його партії «Наша Україна». Зайнявши після «помаранчевої» революції крісло міністра оборони, він не покидав його при трьох змінилися за два роки прем'єр-міністрах: Тимошенко, Єханурова та Януковича.

Гриценко Анатолій Степанович: біографія та фото

Походження і батьки

Гриценко Анатолій Степанович – корінний українець, родом з черкаського села поблизу давньоруського містечка Звенигородки. Три роки сім'я Гриценко жила в сільському будинку бабусі, дружини розкуркуленого у 1933 році (і тоді ж загиблого) селянина, у якої в той страшний «голодоморний» рік із семи дітей померли п'ятеро. Потім батьки переїхали в шахтарське містечко Ватутіне, де знайшли роботу. Батько Толі, Степан Дем'янович, був гірничим рятувальником. Сімнадцятирічного Степана Гриценка призвали в армію в 1944 році. Навчили саперній справі, він розміновував Фінляндію, Данію, Норвегію. Пізніше служив танкістом на Т-34 стрільцем-радистом, загалом - шість з половиною років солдатом.




Одружився Степан Гриценко на своїй землячці Ганні з села Воронівка Городищенського району. Мама Анатолія працювала на будівництві, у комунальних підприємствах. Вона досі живе у тій же ватутінської двокімнатній квартирі, де виріс її син.

Гриценко Анатолій Степанович: біографія та фото

Дитинство і роки навчання

Гриценко Анатолій Степанович закінчив восьмирічку у Ватутіне. Вчився легко, багато читав, ріс цілком типовим радянським хлопцем. За його власними спогадами, дещо псували загальну райдужну картину навколишньої дійсності розповіді бабусі (останні роки життя вона прожила в квартирі сина у Ватутіне) про голодомор, але юний Анатолій тоді намагався не замислюватися про це. Адже попереду була велика життя за радянськими канонами.




Військове минуле батька сильно вплинуло на життєвий вибір Анатолія. Біографія Гриценко виявилася міцно пов'язана з армією. В 14 років він оголосив рідним про бажання вступити в суворовське училище, і, незважаючи на відмовляння матері, все ж виїхав з рідного дому в Київ. Суворовське училище майбутній міністр оборони України закінчив з золотою медаллю. Потім був факультет авіаустаткування Київського вищого військового авіаційного інженерного училища, і знову золота медаль за його закінчення в 1979 році.

Гриценко Анатолій Степанович: біографія та фото

Служба в Радянській Армії

Після училища була дворічна служба в авіаполку під Охтиркою на Сумщині, де новоспечений лейтенант-інженер командував групою, що займалася техобслуговуванням навчально-бойових чехословацьких літаків Л-39. Техніка була незнайомою, адже в училищі весь процес був зорієнтований на вітчизняні літаки і вертольоти, але довелося освоїти і її. Інтенсивність польотів була дуже високою, за рік льотчики полку проводили у повітрі 25000 годин. Сьогодні стільки не літає вся українська авіація.

Перспективний молодий офіцер (та ще й медаліст!) був запрошений на навчання в ад'юнктуру (військову аспірантури). А через три роки достроково захистив кандидатську дисертацію на тему «Автоматизація управління важким військово-транспортним літаком на режимі посадки». Розрахунки виконувалися для літака Ан-124 «Руслан» у взаємодії з КБ імені Антонова. Дисертація була визнана якісною роботою, її позитивно оцінили в Академії імені Жуковського і МВТУ імені Баумана.

Гриценко Анатолій Степанович: біографія та фото


Викладацька діяльність

Після захисту дисертації Гриценко Анатолій Степанович почав викладацьку роботу в рідному КВВАІУ. Це були цікаві й насичені вісім років. На кафедрі Систем автоматичного управління і пілотажно-навігаційних комплексів, яку очолював професор Асланян Альберт Едуардович, була напрочуд новаторська і дружня атмосфера. Зі своїми колегами нинішній відомий український політик дружить досі.

Нашим та іноземним курсантам і офіцерам Гриценко читав технічні дисципліни – «САУ», «Динаміка та управління літальними апаратами», «Авіаційне обладнання літака» та ін. Гриценко є автором понад 100 наукових праць, опублікованих у Україні, Бельгії, Нідерландах, США, Німеччини та Швейцарії.

Гриценко Анатолій Степанович: біографія та фото

Перші кроки в політиці

В кінці 80-х Гриценко Анатолій Степанович очолював партійну організацію кафедри. Без перебільшення, паніку «нагорі» викликало рішення її колективу припинити перерахування членських внесків у ЦК і приєднатися до Демократичної платформи в партії. До речі, ця парторганізація стала першою серед усіх військових структур на території України, яка наважилася на такий крок. Майора Гриценко тоді тягали по високих кабінетах, вимагаючи пояснень. Проте він вистояв.

Пізніше був організатором групи підтримки кандидата З'їзду народних депутатів СРСР Володимира Черняка. У вільний від роботи час допомагав організовувати зустрічі, переконував людей, розклеював з сином листівки на Харківському масиві в Києві А коли Черняка обрали депутатом, згуртував кілька людей, з якими готували йому експертизу законопроектів, надсилали матеріали до Москви, дзвонили прямо в готель зі своїми порадами.

Гриценко Анатолій Степанович: біографія та фото


Початок служби в українській армії

У новоствореному Управлінні військової освіти Міноборони майбутній міністр оборони України почав працювати у 1992 році. Це була абсолютно інша, нова для нього штабна робота. У спадок від Союзу на території України залишилося 42 вищих військових навчальних закладів, а ще понад 100 військових кафедр. Внз багато, для України дуже багато, але це були лише окремі елементи раніше цілісної союзної системи. Систему військової освіти для України потрібно було створювати, адаптуючи її до потреб нової, української армії. І цим завданням займався саме Гриценко.

Навчання в США

У 1993 році Анатолій Гриценко потрапляє на півторарічний курс навчання в США, причому, за його словами, абсолютно випадково. Виявляється, американське уряд пропонував пострадянським країнам відправити на навчання в США перспективних офіцерів-авіаторів у званні підполковника чи полковника, зі ступенем кандидата наук і зі знанням англійської мови. Начальник профільного відділу у Міноборони України ніяк не міг знайти відповідну кандидатуру, і як-то в курилці поскаржився на це Анатолій Гриценко. Виявилося, що його співрозмовник повністю підходить для цієї місії.

Так майбутній український політик потрапив спочатку у Військовий інститут іноземних мов міноборони США в Сан-Антоніо, штат Техас, а потім в Університет Військово-повітряних сил США в місті Монтгомері, штат Алабама.

Побачене в США його просто приголомшує (він відкрито пише про це на власному сайті). Надзвичайна ступінь відкритості (а кого боятися «штатам» у 1993 році?), найвищий рівень технічної оснащеності та викладання (щоб прочитати одну авторську лекцію, викладачі нерідко летять з Європи через океан), гострота і глибина дискусій на будь-які теми між учнями, – все це робить із Гриценко ярого прихильника американської системи цінностей і способу життя. Ось так за півтора року з зразкового колишнього радянського військового і вченого выковался новий амеро-український «яничар», метою життя якого стало переробити українську армію на західний, тобто американський манер.

Військова і політична кар'єра

Після повернення з США Гриценко спробував донести навіяні йому ідеї реформування української армії своєму керівництву, але підтримки не отримав. До середини 90-х відноситься його навчання в Академії ЗС України, де Гриценко прославився своєю відмовою визнавати НАТО потенційним противником. Три роки він проводить у новоствореному Національному НДЦ оборонних технологій і військової безпеки, потім переходить в Раду нацбезпеки, де працює під керівництвом відомого політолога Разумкова. Після смерті останнього в 1999 році звільняється з армії і до початку 2005 року очолює неурядову організацію – Центр імені Разумкова. Ким фінансуються подібні організації в Україні - загальновідомо.

У лютому 2005 року він нарешті отримує в своє розпорядження українське міноборони і протягом наступних двох років намагається провести реформу армії у відповідності зі своїми уявленнями про неї. При двох «помаранчевих» прем'єрів –Тимошенко і Єханурова – йому це якось вдавалося, але коли кабінет у 2006 році очолив Янукович, стало ясно, що Гриценко, який обіймає свою посаду за квотою президента Ющенка, з новим прем'єром не спрацюється. Так і сталося, в 2007 році він був відправлений у відставку.

Як депутат Верховної Ради він почав працювати в тому ж році після позачергових парламентських виборів, ініційованих президентом Ющенком, щоб змінити склад парламенту, який підтримує Януковича.

У січні 2010 року у Гриценка з'явилася власна партія - Громадянська позиція, яка так і не змогла подолати 5-відсотковий бар'єр на двох парламентських виборах.

Він також був кандидатом у президенти України у 2010 і 2014 роках.

of your page -->

Популярні поради

загрузка...