http://poradumo.pp.ua

Online Журнал-Світ порад.
Головна сторінка
» » Галина Уланова: біографія, особисте життя. Будинок-музей Галини Уланової

Галина Уланова: біографія, особисте життя. Будинок-музей Галини Уланової

Галина Сергіївна Уланова (біографія представлена нижче) – знаменита російська балерина і викладач. Народна артистка СРСР. Неодноразовий володар безлічі державних премій. Отримала наступні міжнародні нагороди: премія Оскара Парселли, премія Анни Павлової і Командорський орден за досягнення в галузі літератури і мистецтва. Була почесним членом Американської академії наук і мистецтв.

Дитинство

Галина Уланова народилася в Петербурзі в 1909 році. Обидва батьки дівчинки були артистами балету в Маріїнському театрі. Батько – Сергій Миколайович – працював балетним режисером, а мама – Марія Федорівна – викладала хореографію. У важкі післяреволюційні роки батьки Галини виступали в кінотеатрах перед показами картин. Дівчинку не було з ким залишити вдома, тому доводилося брати її з собою. Через все місто в сніг або дощ вони йшли з Галиною на руках у нетопленые зали. А потім, щулячись від холоду, Марія Федорівна знімала валянки, одягала пуанти і з посмішкою виходила до глядачів.




У 9 років мама визначила дівчинку в хореографічне училище. Перед надходженням Марія Федорівна зайшла з дочкою до церкви і молилася про те, щоб Галину взяли і вона добре вчилася. Але у маленької Уланової зовсім не було прагнення стати балериною. Галина не хотіла займатися і постійно просила маму забрати її назад. Юна Уланова любила носити матроску, плавати і ходити з батьком на риболовлю. І взагалі, дівчинка мріяла борознити морські простори.

Потрапивши в інтернат, Галина Уланова замкнулася в собі. Перші заняття були пов'язані з важким працею, непритомністю учениць і холодними залами. У далекому 1922 році Галина разом зі Славою Захаровим танцював мазурку в «Пахите». Тоді ніхто навіть не припускав, що з дівчинки вийде велика балерина, а хлопчик стане відомим балетмейстером.




Галина Уланова: біографія, обличчясте життя. Будинок-музей Галини Уланової

Перші виступи

У 1928 році Галина Уланова (біографія, обличчясте життя артистки відомі всім її шанувальникам) закінчила хореографічне училище. За результатами випускного спектаклю дівчину взяли в ленінградський Театр балету і опери (пізніше Театр імені Кірова). Дебютний виступ балерини відбулося в Маріїнському театрі. Талановита артистка відразу привернула увагу критиків. Одетта-Оділлія в «Лебединому озері» – така була перша партія, яку станцювала в 19 років Галина Уланова. Зріст, вага балерини в той час були 165 сантиметрів і 48 кілограм відповідно.

«Бахчисарайський фонтан»

Цей спектакль, поставлений Ростиславом Захаровим, наробив багато шуму в театральному житті Північної столиці. Прем'єрою зацікавилися і в Москві. Галина Уланова, обличчясте життя якою була дуже насичена, грала одну з провідних ролей. Глядачі і критики були у захваті. Було вирішено організувати гастролі. До речі, ініціатором цього виступив Климентій Ворошилов. Просто наркому оборони СРСР дуже сподобався спектакль. У 1935 році «Бахчисарайський фонтан» разом з «Есмеральдою» і «Лебединим озером» привезли в Москву.

Галина Уланова: біографія, обличчясте життя. Будинок-музей Галини Уланової

Знайомство зі Сталіним

Вперше Йосип Віссаріонович побачив Уланову в «Есмеральду». Балерина виконувала роль Діани. По ходу вистави Галина прицелилась з лука в бік ложі, де сидів Сталін. Серце балерини завмерло: НКВС з легкістю могла звинуватити артистку в замаху на вождя. Але все обійшлося – Йосип Віссаріонович запросив на прийом в Кремль всю трупу.


Після бенкету 25-річну Галину попросили пройти в кінозал і посадили поруч з вождем. Пізніше журналісти запитували Уланову про те, чи було їй страшно. Балерина сказала, що страху не було, лише почуття незручності із-за високого статусу Сталіна.

Йосип Віссаріонович оцінив балерину так: «Галина – це класика». Чотири рази артистці присуджували Сталінську премію. Але, незважаючи на отримані звання і титули, Уланова не хотіла мати з владою ніяких відносин. Хоча саме Кремль перетворив її в ідеологічну ікону і символ радянського балету.

Перший роман

У 1940 році відбулася прем'єра вистави «Ромео і Джульєтта». Зрозуміло, що головну героїню грала Ульянова. А роль Ромео дісталася Костянтину Сергєєву. З часом їхня гра на сцені переросла в любов. На думку оточуючих, між Галиною і Костянтином виникло дуже глибоке почуття. Сергєєв завжди називав Уланову на ви.

Все закінчилося з перекладом балерини в столицю. Їх дует розпався, а сам Костянтин пішов з вистави і більше ні з ким не танцював Ромео.

Галина Уланова: біографія, обличчясте життя. Будинок-музей Галини Уланової

Робота в Москві

Після війни життя Галини Уланової змінилася. Керівництво дало їй зрозуміти, що необхідно переїхати до Москви. І балерину перевели практично в наказовому порядку. Це стало для Галини великим ударом, адже її розлучили не тільки з улюбленим театром і улюбленим містом, але і з коханою людиною.

Родичів в столиці не було, тому танцівниця жила за готелям. Керівництво та колеги балерини ставилися до неї по-доброму. Галина ж, у свою чергу, теж намагалася їх не розчарувати. Уланову не обділяли нагородами і званнями, але намагалися зробити з неї стовпову дворянку.

Хоча якщо Галина Сергіївна була проти, то будь-яке питання знімався сам собою. Одного разу секретар парткому Великого театру попросив її виступити і подякувати керівництво країни від імені артистів. Уланова сказала, що займається балетом, а не політикою. Більше її з подібними проханнями не турбували. Але будь парадний спектакль або «придворний» концерт не обходився без участі балерини.


Особисте життя

Напевно, це єдина тема, про яку не дуже любила говорити Галина Уланова. Чоловіки артистки в більшості випадків були солідними людьми у віці. За чутками, у перший шлюб вона вступила у віці 17 років. Обранцем Галини став лисуватий концертмейстер Ісаак Меликовский. Але незабаром вони розлучилися. Другий шлюб Уланової був недовговічний. Дітей у артистки ніколи не було. Вже будучи у віці, Галина Сергіївна зізналася, що народжувати їй забороняли батьки. Мати чітко дала зрозуміти дівчині, що діти і сценічне життя просто несумісні.

Галина Уланова: біографія, обличчясте життя. Будинок-музей Галини Уланової

Шлюб з Завадським

Уланова познайомилася з Юрієм Завадським на відпочинку в Барвисі. Він був старший Галини на 16 років. Дівчина дуже запала у його серце. Незабаром Завадський приїхав в Петербург, щоб добитися руки відомої балерини. Юрію це вдалося, хоча згодом подружжя жили в різних квартирах і досить рідко зустрічалися. Після війни Завадський і Уланова розлучилися, але залишилися близькими друзями. Юрій регулярно заходив до колишньої дружини на чай. А на похорон режисера танцівниця послала вінок з написом: «Завадському від Уланової».

Самий яскравий роман

Він стався з актором і режисером Іваном Берсенєвим. Закохані провели разом два чудових року. Іван Миколайович прожив з попередньою дружиною – Софією Гіацинтове - цілих тридцять п'ять років. Він дуже любив дружину і важко переживав розрив, але нічого не міг з собою вдіяти. Спочатку Іван і Галина зустрічалися в «Метрополі», а потім переселилися у квартиру Уланової на Новослобідський. Після смерті Берсенєва в 1951 році переїхала в балерина висотку на Котельнічеській. На похоронах Івана Миколайовича біля труни плакали дві жінки – танцівниця Галина Уланова і законна дружина Софія Гіацінтова.

Галина Уланова: біографія, обличчясте життя. Будинок-музей Галини Уланової

Зустріч з Рындиным

В кінці 50-х балерина познайомилася з Вадимом Рындиным. Він працював художником у Великому театрі. Як і попередні її супутники, Риндін дуже любив Галину. Але у художника була слабкість, яку він так і не зміг побороти, – пристрасть до алкоголю. В підсумку Уланова його просто вигнала.

Одного разу балерину запитали, чи шкодує вона про що-небудь у своєму обличчястому житті. Подумавши, Галина Сергіївна відповіла, що хотіла б мати сім'ю, будинок, навчитися гарно готувати. Але навіть після закінчення кар'єри їй не вдалося цього зробити.

Прощальний спектакль

У 1960 році Галина Уланова (біографія, обличчясте життя артистки представлені в цій статті) дала у Великому театрі прощальний спектакль. Артистка танцювала «Шопеніану». Між її дебютної постановкою і прощальній партією пройшла ціла епоха.

Галина Сергіївна покинула сцену, але не пішла з театру. Більше тридцяти років вона працювала педагогом-репетитором, виховавши цілу плеяду таких талановитих учнів, як Маріка Сабирова, Людмила Семеняка, Ніна Семизорова, Ніна Тимофєєва, Катерина Максимова, Володимир Васильєв та ін

Відкриття пам'ятника

У 1990 році в Стокгольмі пройшла урочисте відкриття пам'ятника на честь Галини Уланової. Це був єдиний монумент російській людині на Заході, поставлене йому за життя.

Коли журналісти запитали у Бенгдта Хеггера (президента комісії танцю ЮНЕСКО), чому вибір припав на Уланову, він назвав балерину «найвищою висотою в мистецтві». Також Хеггер розповів про її унікальній здатності донести до людей через балет прості людські почуття – правду, добро і красу.

Сама Галина Уланова під час відкриття монумента скромно стояла осторонь і навіть не дивилася на свою бронзову статую. А коли на балерину направляли камеру, вона відступала за чиюсь спину або ховала обличчя в хутряному комірі, вперто повторюючи, що пам'ятник поставлено не їй, а балету.

Галина Уланова: біографія, обличчясте життя. Будинок-музей Галини Уланової

Про Заході і Нуриеве

В одному з інтерв'ю Галина Уланова, зростання якій було вказано вище, висловилася про Заході так: «У них все дуже розумно і раціонально влаштоване». Але коли її запитали про те, чи хотіла б вона там жити, балерина відповіла негативно.

Всі знали, що знаменитий артист Рудольф Нурієв був змушений покинути батьківщину і жити в Європі. Кожен раз, коли Галина Сергіївна приїжджала в Париж, він виявляв бажання з нею зустрітися. Вона ніколи не засуджувала його невозвращенство публічно, але від зустрічей делікатно відмовлялася. Нурієв завжди відправляв квіти в готельний номер Уланової. Сам Рудольф так і не був ніколи до неї допущено.

Знайомство з Агафоновою

В кінці 70-х Галина Уланова, біографія якої є прикладом для наслідування для всіх балерин, познайомилася з журналісткою Тетяною Агафоновою. Вона стала обличчястим секретарем артистки і оселилася в її квартирі. Тетяна була молодшою великої балерини на 20 років. Їх спільне проживання викликало у всіх подив, а також породило багато пліток і пересудів. Поступово старі знайомі і друзі стали рідкісними гостями в улановском будинку.

Тетяна повністю позбавила Галину Сергіївну від побутових турбот. Адже Уланова навіть не уявляла, як викликати сантехніка, якщо потече кран. Вона поняття не мала, де знаходиться ощадкаса, та не вміла включати телевізор і пральну машину. У 1993 році Агафонова тяжко захворіла. Галина Сергіївна навчилася готувати, робити масаж і стала доглядати за Тетяною. Уланової навіть довелося відмовитися від далеких поїздок, але роботу вона не кидала і ходила в театр кожен день. У 1994 році Агафонова померла.

Самотність

Галина Уланова важко переживала смерть Тетяни і здала. Майже рік артистка провела в лікарні, а потім повернулася в свою порожню квартиру. Багато людей пропонували їй допомогу, але Галина Сергіївна дякувала і ввічливо відмовлялася. Вона сама займалася прибиранням, ходила в магазин, готувала. Причому страви були прості – бутерброди і тушковані овочі. Уланова дуже раділа, коли в гості приходили друзі і приносили їй сир або фрукти. Галина Сергіївна багато не розуміла з того, що відбувалося в навколишньому світі. Вона перестала читати газети і дивитися телевізор. Артистка знову звикала до самотності. На отримання премії «Золота маска» в 1995 році балерина була напрочуд комунікабельною – говорила про сенс мистецтва і розповідала про власне життя. Але артистку ніхто не почув. У чому дійсно Уланової було не відмовити, так це у щирості. Прочитавши вірш Белли Ахмадуліної, присвячений Майї Плісецької, вона з іронічною посмішкою заявила поетесі: «Я перечитала текст чотири рази, але нічого не змогла зрозуміти. Шкода, що про мене таке ніхто не напише».

Галина Уланова: біографія, обличчясте життя. Будинок-музей Галини Уланової

Останні роки

За кілька років до смерті Галина Уланова (см. фото вище) стала охоче зустрічатися з журналістами і давати інтерв'ю. Подовгу розмовляла по телефону, прагнучи порушити своє багаторічне мовчання. Якось журналістка дорікнула балерину в її небажання розповідати про обличчясте життя. А Галина Сергіївна відповіла, що просто не розуміє тягу сучасних людей до інтимного.

В кінці 1997 року балерина здійснила свою останню поїздку в Петербург. Уланова гуляла по місту, а потім вирушила на цвинтар, відвідати могили рідних. Галина Сергіївна хотіла, щоб її поховали поруч з батьками. Але бажанням артистки не судилося збутися.

Вона померла в 1998 році у віці 88 років. Похована велика балерина на Новодівичому кладовищі. Незадовго до смерті артистка знищила усі папери, що стосуються її обличчястого життя. У 2004 році на Котельнічеській набережній був відкритий будинок-музей Галини Уланової, який може відвідати кожен бажаючий. Він розташований в квартирі висотного будинку, куди артистка переїхала в 1986 році. В експозиції представлені твори декоративно-прикладного та образотворчого мистецтва, а також листи, фотографії, афіші та інші меморіальні речі. Бібліотека музею нараховує 2400 книг. Обстановка в квартирі повністю збережена.

of your page -->

Популярні поради

загрузка...