http://poradumo.pp.ua

Online Журнал-Світ порад.
Головна сторінка
» » Олександр Грін. Біографія і творчість відомого письменника

Олександр Грін. Біографія і творчість відомого письменника

Олександр Грін, біографія, фото якого представлені в цій статті, – це видатний російський письменник. Близько 400 його творів було надруковано. Він створив вигадану країну. Саме в ній відбувається дія багатьох його творів, не виняток і дві найзнаменитіших книги письменника – «Червоні вітрила» і «та, що Біжить по хвилях». Завдяки відомому критику К. Зелінському, країна ця була названа Гринландией.

Дитинство

Грін Олександр Степанович, біографія якого буде описано в цій статті, народився в Вятської губернії. Справжнє прізвище письменника – Гриневський. Його батько Стефан був польським шляхтичем. У 1863 році він брав участь у повстанні, за що був засланий до Томська. У 1868 році йому було дозволено переїхати в Вятську губернію. Незабаром він одружився на російській дівчині Ганні Лепковой, яка була медсестрою. У них народилося четверо дітей. Першою дитиною в родині був Олександр Грін. Фото матері і батька письменника представлені в даній статті.




Олександр Грін. Біографія і творчість відомого письменника

День народження Олександра Гріна - 11 (за новим стилем 23) серпня 1880 року. В 6 років хлопчик навчився читати. Перша книжка, яку він прочитав – «Подорожі Гуллівера». Майбутній письменник любив твори про подорожі і мореплавців. Кілька разів намагався втекти з дому, щоб стати матросом.

Коли Олександру було 9 років, його віддали в училищі. Однокласники придумали йому прізвисько Грін, яке він згодом використав як псевдонім. Майбутній письменник в училищі відрізнявся самим поганим поведінкою і йому постійно загрожувало відрахування. Будучи учнем 2 класу, Олександр склав на адресу вчителів обрасливі вірші. За це він був виключений з лав учнів. У 1892 році хлопчика прийняли в інше училище завдяки старанням його батька.




Коли А. Гріна було 15 років, його мати померла від туберкульозу. Через 4 місяці після її смерті батько одружився. Олександр не ладнав з мачухою і став проживати окремо. Він заробляв переписуванням документів та палітурками книг. Його головним захопленням було читання. В цей час він почав складати вірші.

Юність

У 16 років Олександр Грін закінчив чотирикласне училище і поїхав до Одеси. У нього був твердий намір стати моряком. Батько дав синові трохи грошей, а також адресу одного. Коли Олександр приїхав в Одесу, то кошти у нього швидко закінчилися, а роботу він не міг знайти. Він голодував і жебракував. Юнак був змушений звернутися за допомогою до одного батька. Той влаштував його на пароплав. Але моряка з А. Гріна не вийшло. Рутинна праця матроса дуже швидко йому набрид. Після цього він їздив по країні і пробував себе в різних професіях. Але ніде не затримувався надовго. У 1902 році він подався у солдати. Прослужив півроку, 3 місяці з яких провів у карцері. А. Грін дезертирував з армії. Втекти йому допомогли есери, з якими він до того завів дружбу. Олександр захопився революційними ідеями. Він щиро віддавався боротьбі з існуючим ладом.

У 1903 році за свою революційну діяльність А. Грін був заарештований. Після того, як він спробував втекти, його перевели у в'язницю суворого режиму. Слідство тягнулося довго, в результаті він був засуджений до заслання в Сибір. Там він пробув всього 3 дні і втік. Батько допоміг йому роздобути чужий паспорт і виїхати в столицю.


Зрілі роки

Олександр Грін. Біографія і творчість відомого письменника

Олександр Грін, фото якого представлено в даній статті, через деякий час вийшов з числа есерів. Незабаром він одружився на Вірі Абрамової. Її батько був великим чиновником, але сама вона підтримувала революціонерів. У 1910 році Олександр став відомим письменником. Тоді поліція виявила, що Грін і Гриневський – одне і те ж обличчя. Письменника заарештували, і він був засланий в Архангельську область.

Після того як відбулася революція, радянський лад у письменника викликав ще більший негатив, ніж монархічний. Єдине, що порадувало А. Гріна в новому ладі – дозвіл розлучатися. Цим він відразу ж скористався. Письменник розлучився з Вірою і одружився на Марії Долідзе. Але через кілька місяців подружжя розлучилося.

У 1919 році Олександр був покликаний в Червону армію, де служив зв'язківцем. Незабаром письменник тяжко захворів. У нього був тиф. Життя Олександра Гріна була під загрозою. Майже місяць він перебував на лікуванні. Його відвідував М. Гіркий, він привозив хворому каву, мед і хліб. Він же допоміг А. Гріна отримати кімнату в Будинку мистецтв, в центрі Петербурга, і академпаек. Поруч з Олександром жили О. Мандельштам, Н. С. Гумільов, Ст. Каверін, В. А. Різдвяний. Письменник був людиною нетовариською, замкнутим, непривітним і похмурим.

У 1921 році письменник одружився з Ніною Миронової. З нею А. Грін прожив до кінця своїх днів. Подружжя завжди були разом і обидва вважали, що доля зробила їм великий подарунок, коли дозволила зустрітися. Свої «Червоні вітрила» письменник присвятив Ніні. У 1930 році подружжя переїхало в Старий Крим. Це був важкий час, так як книги А. Гріна були під забороною, письменник і його дружина часто голодували і вболівали.

У липні 1932 року письменник помер. У нього був рак шлунку. Похований на цвинтарі Старого Криму. На його могилі встановлено пам'ятник «Бегущая по волнам» (скульптор Т. Гагаріна).

Творчий шлях

У 1906 році написав свій перший розповідь Олександр Грін. Творчість захопило його, і цей рік став переломним в його житті. А. Грін став письменником. Його перше оповідання називається «Заслуга рядового Пантелєєва». В ньому розповідалося про безчинства, які кояться в армії. В результаті твір було вилучено з друкарні і знищено. Наступний розповідь А. Гріна, «Слон і Моська», спіткала та ж доля. Першим твором, яке дійшло до читача, було «В Італії». 1907 року письменник став користуватися псевдонімом Грін. З 1908 року почали публікуватися збірки його оповідань. Олександр Грін розповіді публікував по 25 штук у рік. Письменник став заробляти великі гроші. Олександр Степанович написав кілька оповідань, перебуваючи в засланні. Спочатку свої твори лише в журналах і газетах публікував Олександр Грін. Книги з його повістями, романами та розповідями стали друкуватися дещо пізніше. Вперше його твори були видані у вигляді тритомника в 1913 році. Через рік почався новий період у творчості письменника. Став більш професійним стиль, в якому писав Олександр Грін. Книги його стали більш глибокими, розширилася тематика. І письменник почав працювати більш продуктивно.


У 20-і роки А. Грін продовжував писати оповідання, але попутно взявся за написання більш великих творів. Самий перший роман, який написав Олександр Степанович - «Блискучий світ». Потім були «Червоні вітрила», «Золотий ланцюг», «Бегущая по волнам», «Земля і фабрика», «Дорога нікуди», «Джессі і Моргіана». Останній свій роман під назвою «Недоторка», Грін закінчити не встиг.

Після смерті письменника

Олександр Грін. Біографія і творчість відомого письменника

Коли Олександр Грін помер, то, завдяки старанням провідних радянських письменників, був надрукований збірник з його творів. Його вдова продовжувала жити в Старому Криму, спочатку була в окупації, а потім її забрали в Німеччину на трудові роботи. Після закінчення війни вона повернулася до СРСР, де було звинувачено в зраді Батьківщині. Дружина А. Гріна майже 10 років провела в сталінських таборах. Після закінчення війни книги А. Гріна були визнані чужими пролетаріату і заборонені. Лише після смерті В. В. Сталіна письменник був реабілітований, а його книги знову почали видаватися. Поки дружина А. Гріна відбувала свій термін, будинок у Старому Криму перейшов у власність інших людей. З великими труднощами вона домоглася того, щоб його повернули їй. У 1960 році Ніна відкрила в ньому музей Олександра Гріна і останні роки свого життя присвятила йому.

Список творів, написаних письменником

Олександр Грін. Біографія і творчість відомого письменника

Олександр Грін написав дуже багато творів. Серед них романи, оповідання, повісті, історії. Хоча письменник вважається прозаїком, але він написав чимало віршів.

Олександр Грін повісті і романи написав наступні:

  • «Бегущая по волнам».
  • «Недоторка».
  • «Червоні вітрила».
  • «Слон і Моська».
  • «Crimson sails».
  • «Блискучий світ».
  • «Джессі і Моргіана».
  • «Золотий ланцюг».

Писав Олександр Грін розповіді та історії. Це:

  • «Іграшка».
  • «Прохідний двір».
  • «Вбивство в рибній крамниці».
  • «Зурбаганскій стрілок».
  • «Глуха стежка».
  • «Плем'я Сиург».
  • «Змагання в Ліссе».
  • «Винищувач».
  • «В Італію».
  • «На схилі пагорбів».
  • «Шукач пригод».
  • «Покаянна рукопис».
  • «Історія Таурена».
  • «Маєток Хонса».
  • «Приключения Гинча».
  • «Таємниця лісу».
  • «Вогняна вода».
  • «Фанданго».
  • «Элда і Анготэя».
  • «На хмарному березі».
  • «Легенда про Фергюсоне».
  • «Новорічне свято батька і маленької дочки».
  • «Телеграфіст з Медянского бора».
  • «Птах Кам-Бу».
  • «Солодкий яд міста».
  • «Життєписи великих людей».
  • «Місячне світло».
  • «Зимова казка».
  • «Забитий будинок».
  • «Кораблі в Ліссе».
  • «Поєдинок ватажків».
  • «Учень чародія».
  • «Цегла і музика».
  • «Остров Рено».
  • «Пасажир Пыжиков».
  • «Мертві за живих».
  • «Четвертий за всіх».
  • «Золото і шахтарі».
  • «Вбивство в Кунст-Фішер».
  • «Сліпий Дей Кане».
  • «Барка на Зеленому каналі».
  • «Комендант порту».
  • «Диявол Помаранчевих Вод».
  • «Зелена лампа».
  • «Вершник без голови».
  • «Малинник Якобсона».
  • «Гладіатори».
  • «Смерть Ромелинка».
  • «Гатт, Вітт і Редотт».
  • «Дика млин».
  • «Апельсини».
  • «Слабкість Даніеля Хортона».
  • «Гранька і його син».
  • «Земля і вода».
  • «Трюм і палуба».
  • «Людина, яка плаче».
  • «Геніальний гравець».
  • «Баталіст Шуан».
  • «Навколо світу».
  • «Отруєний острів».
  • «Мандрівник Уы-Фью-Эой».
  • «Наївний Туссалетто».
  • «Три пригоди Эхмы».
  • «Повернутий пекло».
  • «Циклон Рівнині Дощів».
  • «Веселий попутник – Щуролов».
  • «Два обіцянки».
  • «Трагедія плоскогір'я Суан».
  • «Капітан Дюк».
  • «Продавець щастя».
  • «Розповідь Бирка».
  • «Тихі будні».
  • «Синій каскад Теллури».
  • «Чарівне неподобство».
  • «Чорний діамант».
  • «Шлюб Серпня Эсборна».
  • «Сила незбагненного».
  • «П'єр і Суринэ».
  • «Гілка омели».
  • «Вікно в лісі».
  • «Третій поверх».
  • «Злочин відпав листа».
  • «Зникле сонце».
  • «Рай».
  • «Левиний удар».
  • «Загадка передбачуваної смерті».
  • «Спадок Пік-Міка».
  • «Наказ по армії».
  • «Оксамитова портьєра».
  • «Зустрічі і пригоди».
  • «Історія одного вбивства».
  • «Чужа вина».
  • «Важке повітря».
  • «Шлях».
  • «Калюжа бородатої свині».
  • «Клубний арап».
  • «Сто верст по річці».
  • «Доля, взята за роги».
  • «Переможець».
  • «Білий м'яч».
  • «Протоку бур».
  • «Лебідь».
  • «Пригода в квартирі пані Сериз».
  • «Вночі і вдень».
  • «Створення Аспера».
  • «Підземне».
  • «Гнів батька.»
  • «Полювання на хулігана».
  • «Золотий ставок».
  • «Річка».
  • «Нянька Гленау».
  • «Кінська голова».
  • «Чотирнадцять футів».
  • «Колонія Ланфіер».
  • «Єрошка».
  • «Ксенія Турпанова».
  • «Повернення «Чайки».
  • «Вперед та назад».
  • «Мат у три ходи».
  • «Боротьба зі смертю».
  • «Покарання».
  • «Рука».
  • «Кошмар».
  • «Табу».
  • «Рене».
  • «Білий вогонь».
  • «Лісова драма».
  • «Таємнича платівка».
  • «Пригода на вулиці Пса».
  • «Система мнемоніки Атлея».
  • «Бродяга і начальник в'язниці».
  • «Грін про Пушкіна».
  • «Сірий автомобіль».
  • «Ганебний стовп».
  • «Повість, закінчена завдяки пулі».
  • «Далекий шлях».
  • «Лісова драма».
  • «Штурман «Чотирьох вітрів».
  • «Безногий».
  • «Епізод при взяття форту «Циклоп».
  • «Вогонь і вода».
  • «Голос і очей».
  • «Життя Гнора».
  • «Голос сирени».
  • «Парі».
  • «Акварель» та ін.

Не тільки прозу писав Олександр Грін, вірші також часто виходили з-під його пера. Але головною в його творчості була і залишається, безумовно, проза.

«Червоні вітрила»

Олександр Грін. Біографія і творчість відомого письменника

У 1923 році написав Олександр Степанович Грін «Червоні вітрила». Це романтична повість про дівчину Ассоль. Її батько – колишній моряк Лонгрен. Він заробляв тим, що виготовляв і продавав моделі кораблів. Одного разу, під час шторму, шинкаря Меннерса віднесло на човні в море. Лонгрен був поруч, але навіть не зробив спроби врятувати його. Коли ж колишній моряк побачив, що Меннерса віднесло далеко і шансів на порятунок у того вже немає, він крикнув йому, що саме так його дружина просила шинкаря допомогти їй, але він цього не зробив. Незабаром земляки дізналися про те, що Лонгрен холоднокровно спостерігав, як гине людина, і навіть не спробував допомогти. Його стали ненавидіти. Лонгрен пояснив свій вчинок тим, що звинувачує Меннерса у смерті дружини. Коли Ассоль народилася, він був у плаваньи. Пологи були важкими, і Мері (дружині Лонгрена) довелося витратити на лікування всі гроші. І тоді жінка звернулася до трактирщику за допомогою. Вона попросила у нього в борг. А він сказав, що допоможе, якщо вона не буде сором'ясливою. Мері була вірною дружиною і порядною жінкою, вона не могла піти на таке. Дружині колишнього моряка довелося відправитися в місто, щоб закласти обручку. Була страшна негода, Мері застудилася, захворіла та незабаром померла. Лонгрен залишився один з маленькою донькою на руках. Йому довелося відмовитися від роботи в морі. Але, незважаючи на його розповідь про вини шинкаря у смерті його дружини, місцеві жителі до нього почали ставитися дуже погано. Недоброзичливе ставлення до Лонгрену поширилося і на Ассоль, хоча вона була ні в чому не винним дитиною. З дівчинкою ніхто не хотів дружити. Батько замінив їй і мати, і подруг.

Одного разу Ассоль пішла в місто, щоб віднести на продаж іграшки, зроблені батьком. Одна з них їй особливо сподобалася. Це був корабель з вітрилами з червоного шовку. Дівчинка гралася з ним. До Ассоль підійшов Эгль і сказав, що коли вона виросте, за нею припливе принц на кораблі з червоними вітрилами. Коли вона розповідала про те, що сказав їй казкар батькові, їх розмову підслухали, і всі дізналися, що Ассоль чекає принца. Над нею стали сміятися і вважати її божевільною.

Ще один персонаж повісті – Артур Грей. Він був представником знатного роду. Молодий чоловік був порядним, безстрашним, рішучих, чуйним і завжди всім допомагав. Юнак мріяв про море і пригоди. В один прекрасний день він втік з дому і вступив матросом на шхуну. Капітан високо оцінив любов до моря, а також завзятість і розум молодого матроса. Він став його навчати. У 20 років Артур став капітаном і придбав власний галіон. Одного разу доля занесла його корабель у Каперну, де жила Ассоль. Грей побачив її і зрозумів, що вона не така, як всі, а, як і він сам, трохи не від світу цього. У трактирі він дізнався про те, що дівчина чекає корабель з червоними вітрилами. Він відправився в місто. Там у крамниці капітан придбав у шовк червоного кольору. Вранці наступного дня в Каперну прибув приголомшливий білий корабель. У нього були червоні вітрила. Грей забрав Ассоль на корабель і відвіз з собою. Все сталося так, як і передбачав Эгль. Жителі Каперни були шоковані.

«Бегущая по волнам»

Олександр Грін. Біографія і творчість відомого письменника

Це роман, який Олександр Грін написав знову ж таки про море. З молодим чоловіком Томасом відбувалися дивні речі. Спочатку він побачив сошедшую з пароплава дівчину, яка діяла на оточуючих заворожуюче. На інший день він проводив час за грою в карти і виразно почув жіночий голос, який промовив: «Бегущая по волнам». При цьому чув її тільки він один. Днем пізніше він побачив в порту судно з назвою «Бегущая по волнам». Молодий чоловік подумав, що між усіма цими подіями є зв'язок. Він вирішив стати пасажиром судна, назва якого чув за грою в карти. Потрапивши на корабель, юнак виявляє там портрет вродливої дівчини. Капітан розповідає йому, що судно побудував якийсь Нед Сениэль. А цей портрет написаний з його дочки Біч. Нед розорився і продав судно нинішньому господареві. Вночі капітан влаштував на судні веселощі з жінками. Почувши крики одного з них, Томас втрутився і вступив у бійку. Капітан був розлючений таким вчинком пасажира. Юнака посадили в шлюпку й спустили у відкрите море. В човні опинилася дівчина. Коли вона заговорила з ним, то він був упевнений, що саме цей голос чув за грою в карти. Вона представилася як Фрези Грант. Дівчина порадила йому тримати курс на південь, де його підбере судно. Після цього зістрибнула на воду і пішла по хвилях. Опинившись на кораблі, про який говорила Фрези, Томас почув легенду. Говорили, що ця дівчина є тим, хто зазнав корабельної аварії, і допомагає. На судні Томас зустрів Дезі, яка незабаром стала його дружиною. Про долю «Біжить по хвилях» вони дізналися, що судно знайшли кинутим біля пустельного острова. Чому екіпаж його покинув, – залишилося загадкою.

В пам'ять про письменника

Олександр Грін. Біографія і творчість відомого письменника

Ім'я Олександра Гріна носять музеї, вулиці, фестивалі і так далі. У 1978 році радянські астрономи відкрили планету, якій дали ім'я «Гриневия». На честь письменника в 2012 році був названий пасажирський теплохід. У Кірові є бібліотека Олександра Гріна, так само, як і в Нижньому Новгороді, Феодосії, Москві та Слобідському. У Санкт-Петебрурге щорічно проходить свято для випускників під назвою «Червоні вітрила». Музеї Олександра Гріна є в Старому Криму, у Феодосії, в Кірові і в Слобідському. До 120-річчя з дня народження письменника була заснована літературна премія. Також ім'ям А. Гріна названі фестивалі, конференції та читання. У Старому Криму, Набережних Челнах, Геленджику, Феодосії, Москві, Слобідському і Архангельську є вулиці, названі ім'ям письменника. У Кірові існують гімназія і набережна імені Олександра Гріна. А також встановлено його бронзовий бюст.

Критика

Олександр Грін літературними критиками завжди сприймався по-різному. До революції одні звинувачували його в наслідуванні Е. З, Дж. Лондону і Е. Гофману. Його твори не приймали всерйоз. Інші ж вважали, що немає нічого поганого в тому, щоб уподібнюватися західним письменникам, тим більше що це не безсилу наслідування і не пародії. Вони говорили, що твори А. Гріна просякнуті прагненням сильних відчуттів і вірою в життя. Незабаром про А. Гріна сформувалася думка, що він майстер сюжету. У 20-ті роки про Олександра Степановича писали, що він - один з небагатьох, хто володіє словом повною мірою. Максим Горький називав його корисним казкарем. У 20-40 роки А. Гріна вважали не відповідним радянської ідеології. Після Великої вітчизняної війни його і зовсім назвали «проповідником космополітизму», третьосортним письменником, не є великим явищем літератури, його твори були заборонені. У пострадянський час критики стали писати про Олександра Степановича, що під авантюрами і пригодами в його творах прихована висока художня думка і складна обличчястісна концепція. Деякі сучасні критики вважають А. Гріна наївним, не пристосованим до світу і зберіг до кінця життя юнацький максималізм.

of your page -->

Популярні поради

загрузка...